Нові лідери від старих батьків нації

Мається на увазі широкомасштабний (як оцінити кількість учасників або гіпотетично вкладені гроші) проект Нові лідери.

А старих діячів, що добре відомі ще з часів Ющенка, можна побачити на сусідній сторінці. Побачити і дізнатись від них, чому ж цей проект такий добрий, які вигоди він обіцяє Україні. Але тут головне не згадувати про старі чи минулі чудесні проекти, які якось розчинились у повітрі. Але ж воно в результаті вже так насичено в нас духом демократії, поступу, гідності (до речі), що може вже й годі?

Втім, суть проекту можна побачити в п.3.2.2 Правил.

Вороги України. Абетка патріота

Джерело (часто-густо не спрацьовує): http://politiko.ua/blogpost119190

Україна має ворогів. Патріотизм – то міра практичної дії кожного з нас задля їх поборення.

Англія. 1873р. Консерватори

Все предварительные выборы были в пользу
консерваторов. Дизраэли тщательно подготовлял изби­
рательную кампанию. Уже задолго до нее каждый из­
бирательный округ наметил в кандидаты консерватора.
В Уайтхолле было учреждено нечто вроде центрального
бюро консервативной партии, где постоянный директор
и главари партии вели запись всех избирательных
округов, уже представивших кандидатов или собирав­
шихся их представить. В каждом городе должна была
быть организована ассоциация консерваторов, в которой
были бы представлены все классы общества. В особенно­
сти стремились привлечь рабочих. Дизраэли сам сле­
дил за тем, чтобы эта работа всюду выполнялась.
---
Отак працювали - навчаймося.

"День" рушив у вибори

Так, в притаманний для ЗМІ спосіб. Анонсована серія публікацій відповідної тематики.

Втім, той анонс можна розділити на дві частини: ту, що стосується самої ідеї такої серії, а також власне текст Антоніни Колодій.

Першу частину ми віднесемо до відповідної Фейсбук-групи, що належить газеті, а от другу розглянемо тут. Приєднуйтесь.

Культура і політика

Ні, йдеться не про мегатруд якогось видатного філософа. Мається на увазі проблема, що всі, мабуть, погодяться з таким її визначенням: наші політики катастрофічно далекі від розуміння того, що таке культура, яке її місце в житті суспільства, як можна і треба (бо інакше нічого путнього не вийде) підходити до проблем культури, які зрештою є  отим самим-самим важливим і головним коренем, який... Ну, не будемо заглиблюватись.

Я чого про це згадав. Побачив супер цікавий курс. Спочатку зрадів, а потім засмутився, бо курс - от біда - закрито. Потім ще більше зрадів, бо курс не зачинено навіки, а тільки не модернізацію (!). І дуже скоро - будемо сподіватись - він знову запрацює і можна буде подивитись, вникнути, поговорити про нашу культуру з фахівцями. Бо читати книжки це одне (ви прочитали підручник?), а обговорювати конкретні наші проблеми - це інше. Раніше не дуже вдавалось, як сказати чесно. Культурологи, мені здається, менш контактні, ніж науковці інших кафедр. Дуже в цьому схожі на бібліотекарів. А інтерес же до питань культури великий. Але то тема безмежна, повернімося до наших справ.

Побачив, кажу, той курс, зацікавився, а далі був чудовий сюрприз.

Дуглас Норт і українські республіканці

Ви, може, не знаєте, але українські пенсіонери починають знайомитись з Дугласом Нортом. Ті, звісно, які раніше про цього видатного вченого нічого не знали.

Але там на посиланні можна знайти не тільки про пенсіонерів, а ще й про науковців. Бо є пропозиція саме до них. А поки вчені думають, я зроблю нову. Тепер вже до республіканців - і то зовсім не випадково. 

Справа в тому, що сама ідея навчального курсу за матеріалами Дуглса Норта народились в республіканському середовищі.Теодор Дяків, Ірина Сінчалова, Роман Семчишин, Тімур Коптелов (хоч список можна і продовжити) - з цими колегами ми багато говорили про ці питання в форумі УРП. І Дугласа Норта згадували. Побіжно. Тоді я і подумав, а чи не варто було заглибитись? Так і народився курс.

Але тепер можна йти далі? Я хотів би аби ми разом зі згаданими колегами (в першу чергу, але не виключно) подумали над двома конкретними питаннями. Разом але нарізно. Що я маю на увазі зараз побачите.

Маніфест республіканського руху в Україні

Я про цей документ (і його підписання) дізнався з двох джерел: від Віталія Кулика і Валерія Дротенка. З запізненням на рік, але так вже вийшло.

Пан Віталій розповів про подію в акаунті і на Еспресо. Текст однаковий на обох майданчиках.

А пан Валерій написав статтю. І теж подав серію фоток.

Текст Маніфесту є на сайті Республіканської партії (робоча назва). Втім, там є і Програма (редакція від 17.6.17). Сайт, що трохи незрозуміло, сформований однією людиною, яка називає себе Iron.

Ще є публікація 112 каналу  і виступ її автора Миколи Воробьева на Ютюбі. Назва публікації дуже промовиста: "Що треба знати про новий український рух, пов'язаний з Республіканською партією США". Ну а сам пан Микола схарактеризований так: Микола Воробйов - директор Center for Eastern European perspectives у Вашингтоні, лобіст. Живе в столиці США.

Потужно? На перший погляд. Але надто вже якось розхристано, несистемно. Зараз поясню.