Хмільник. Семінар для депутатів

Проводили в Хмільнику семінар. З питань комунікації в громаді. Ну а депутати, члени різних наших партій - їх же треба було б теж запросити? Та звісно, може, навіть, і передовсім. Тоді вирушаємо у міську раду, є там і сторінка. Подивимось, як з тою комунікацією у слуг народу.

Дивимось, хто там до якої фракції належить, як представлений у Фейсбуці, ну і потім запрошуємо?

Євросолідарність. Кластер 2

Так, продовжуємо тему кластеру. Або кросплатформеної інформаційної системи партії.

Як ви на посилання сходили, то побачили, чим скінчилась перша спроба поговорити на цю тему. Тепер змінюємо підхід, заходимо, так би мовити, з іншого боку.

Євросолідарність. Кластер

Минулого разу ми розмовляли про програму Євросолідарності. Цього разу - про кластер. Себто про інформаційну систему партії. На прикладі питання про шкільну газету й учнівське самоврядування. Ну щоб конкретно так, щоб відчути реальний стан справ.

Отже: сайт, Фейсбук, Інстаграм - все виглядає по-серйозному. А є ще Солідарна Молодь: сайт, сторінка, Інстаграм. Втім, там, де сайт, то це не сайт, а лише добірка молодіжних новин з сайту партії. Ну невже молодь не могла собі запустити власний сайт? 

Тепер придивляємось уважніше, маючи на увазі, як вже домовились, роботу партії в середній школі і на Миколаївщині.

Пропозиції для "Пропозиції"

Є в нас така партія. Не знали? І я не знав, аж ось була нагода познайомитись: 

От про партію докладніше: 1, 2, 3, 4, 5. І далі вже згадані пропозиції.

"Народний суверенітет"

Це група чи громадське об'єднання має певні пропозиції в галузі республіканського устрою нашої держави. От послухайте: 

Мене найбільше здивувала згадка про партії як негативний чинник демократичного процесу на рівні громади. Треба буде уточнити, мабуть, у пана Ярослава Біленя? А також в групі ГО. Втім, не завадить поглянути і додаткові джерела інформації.

От, може, скорочений варіант того, що сказано паном Теодором. Втім, є відмінність. В відео більше йшлося про притаманні українському народу традиції, в Заяві згадані європейські орієнтири.

Аж ось стаття від фахівця.

А от аж дві книги: 1 і 2. Точніше одна монографія в двох частинах. Ну складне питання для ще одного фахівця. 

Пан Теодор цілком слушно казав, що фахівців в Україні з питань народного суверенітету не бракує. Може, ми цю розмову продовжимо з ними?

А більше про групу тут.

Чотири чотирки?

Ні, тільки дві, і не чотирки, а четвірки. Зараз покажу. От перша: 1, 2, 3, 4. От друга: 1, 2, 3, 4. А це славне місто Коростишів, де все це відбувається:

Ну і зараз про все по порядку.

Громадянська позиція

Ні, це не взагалі про позиції - ті чи інші, це конкретна партія, може хтось (як от я) і забув про неї... Ну то згадаймо:

А про партію більше тут. Сайт, як хто побачить в Вікі посилання, не працює. Втім, додали до каталогу лібералів. 

Шкільна газета на служінні народу

Так, це продовження розмови про шкільні газети і партійне будівництво. Перша частина тут, а зараз, як це видно з назви, гостюємо у Слуг народу.

Про суть пропозиції сказано вже достатньо, тому декілька зауважень щодо Слуг, можливо у порівнянні з євросолідаристами. Маю зазначити, що я ставлюсь до обох партій без симпатії, але зараз зосередимось саме на зелених. 

Шкільна газета в євросолідарному контексті

О, це може бути цікаво, але для початку про Шкільну газету. Баштанську і Вознесенську.

Подивились? Ну тепер про деталі.

Тарас Плахтій. Партії нового покоління

Йдеться про книжу, ось її обкладинка: 

Хоч насправді це не книжка, а ще тільки рукопис. Втім, от вам приклад сучасного інформаційного світу - книжка ще не книжка, а вже ми її читаємо і обговорюємо. Я сподіваюсь. Бо насправді для результативної розмови нам потрібна не одна така книжка, а десять. Від вчених, фахівців різних кафедр, різних наукових шкіл. І обговорення по всіх містах і селах, що не хочуть війни і руїни, а хочуть бути у Європі. Реально, насправді. Це можливо? Ну от про це і поговоримо.

Маніфест двопартійності. Додатки

Текст №2 можна побачити тут і це дійсно друга частина. Перша була написана ще в 2016 році.

В подальшому ми, я сподіваюсь, поговоримо про це з колегами. Про можливості використання в Україні досвіду партійного будівництва США. А тут додатки.

Партійне будівництво. Семінар. Ч3

Эта часть посвящена русскоязычному запросу к Гуглю. Из него (из первой страницы) я выбрал шесть фрагментов. О них дальше.

Партійне будівництво. Семінар. Ч4

Ну что ж, подведем итоги?

А, может, кто-то из участников что-то добавит? Почему нет, я, кого нашел в Фб, пригласил. Ну, подождем недельку?

Но всем авторам спасибо уже сейчас. Я лично много полезного от них узнал, абсолютно уверен, что каждый, кто за мной последует по этому маршруту, тоже в накладе не останется.

А насчет возможных форматов продолжения диалога... Это как кому удобнее: пишите и присылайте мне ссылки, я их тут поставлю - будет полная картина. Поговорить в рабочем порядке можно в любом форуме, и эту ссылку приобщим.

За работу, коллеги?

Партійне будівництво. Семінар. Ч2

Итак, план работы нашего семинара есть - начинаем его выполнение.

Первым берем в работу запрос Гуглю на украинском языке. И отбираем наиболее интересные материалы в порядке их появления в листинге. Я отработал все, что было на первом фрагменте, ну не пожалел времени, чтобы получить достаточно полную картину вопроса. Не настаиваю, что все участники должны поступать так же. Можно выбрать, пользуясь уже моим обзором.

Партійне будівництво. Семінар. Ч1

Я проголосував за Платформу. Дещо несподівано для себе. І почав дивитись, що ж там і як у цієї партії. Виявилось, що в Миколаєві нема міської організації. Ну як нема, може й є. Якось так формально. Але у Фейсбуці про неї нічого нема.

Тепер є.

Мабуть, не найскладніша задача: запуск сторінки у Фейсбуці? Так, але то перший крок, що надалі відкриває великий напрямок роботи під назвою "партійне будівництво". Не тільки для Платформи.

Політична ідеологія? Це просто.

Так, так, провокація. Насправді будь-яка ідеологія (соціалізм, лібералізм тощо) - це надто складно.

І це теж провокація. Ідеологія - це складно, але її як елемент партійного будівництва треба опановувати. Тобто, як і все в житті: складно і важко, але як треба - то треба.

Це ми про ті ідеології розмовляли з друзями і, як можна там побачити, осяяла мене певна ідея. Але почнемо здалеку, власне, по порядку, щоб було зрозуміло, як і чому я дійшов певних висновків, зробив певні пропозиції.

Маніфест республіканського руху в Україні

Я про цей документ (і його підписання) дізнався з двох джерел: від Віталія Кулика і Валерія Дротенка. З запізненням на рік, але так вже вийшло.

Пан Віталій розповів про подію в акаунті і на Еспресо. Текст однаковий на обох майданчиках.

А пан Валерій написав статтю. І теж подав серію фоток.

Текст Маніфесту є на сайті Республіканської партії (робоча назва). Втім, там є і Програма (редакція від 17.6.17). Сайт, що трохи незрозуміло, сформований однією людиною, яка називає себе Iron.

Ще є публікація 112 каналу  і виступ її автора Миколи Воробьева на Ютюбі. Назва публікації дуже промовиста: "Що треба знати про новий український рух, пов'язаний з Республіканською партією США". Ну а сам пан Микола схарактеризований так: Микола Воробйов - директор Center for Eastern European perspectives у Вашингтоні, лобіст. Живе в столиці США.

Потужно? На перший погляд. Але надто вже якось розхристано, несистемно. Зараз поясню.

Маніфест двопартійності

Українська історія знає жахливе слово: руїна. Воно раз у раз, а тепер все частіше виринає з пам'яті, коли думаєш про нашу країну, її сьогодення і майбутнє. Ні в кого нема жодних сумнівів, що наша глибока суспільна  криза корениться у галузі політичній. І навіть конкретніше: у діяльності чи бездіяльності наших партій. Їх називають недолугими, але це невірно. Навпаки, вони дуже вправні і корисні, тільки не для народу, а для своїх хазяїв. То чи є в нас майбутнє? Чи можемо ми збудувати нормальну партійну систему, яка б працювала не на окремих заможних громадян, а саме на країну, її народ?