Що із себе уявляє проект, вже згаданий раніше, краще зрозуміти, як познайомитись з одним із його учасників. Це мій добрий знайомий в рамках проблематики електронної демократії Дмитро Лубкін.
Ось що він пропонує в рамках свого проекту:
Джерело (нумерацію абзаців додано): https://novilidery.com/lider/lubkin-dmitro
Варто також познайомитись з проектами Нова країна і Мій голос, де працює пан Дмитро. Або з іншими, в нас є багато аналогічних проектів.
Отже, що пропонує пан Дмитро, куди він нас кличе? Два розділи - від пана Дмитра, а далі зауваження до тих нумерованих абзаців.
1. Розробка та впровадження просвітницької інформаційної кампанії щодо інструментів E-dem як інструментів е-участі.
2. Проведення тренінгів, семінарів та практикумів із використання інструментів E-dem за участі представників громадських організацій, що є учасниками коаліції із впровадження E-dem в Україні та Конгресу з розвитку електронної демократії у 100 містах України.
3. Створення центрів E-dem по всієї країні для надання допомоги бажаючим використовувати інструменти E-dem, які будуть надавати експертну підтримку для авторів петицій на етапі формулювання й адвокації, фасилітувати діалог авторів і представників влади, здійснювати моніторинг розгляду і контроль виконання е-петицій, бюджетів участі, електронних громадських обговорень та ін.
4. Лобіювання у ВРУ, КМУ, ОМС законів, рішень та постанов, що були підтримані голосами громадян України на сайтах петицій.
Не сподіватися на державу, а формувати свій порядок денний власними силами, часом та коштами
Ось що він пропонує в рамках свого проекту:
Джерело (нумерацію абзаців додано): https://novilidery.com/lider/lubkin-dmitro
Варто також познайомитись з проектами Нова країна і Мій голос, де працює пан Дмитро. Або з іншими, в нас є багато аналогічних проектів.
Отже, що пропонує пан Дмитро, куди він нас кличе? Два розділи - від пана Дмитра, а далі зауваження до тих нумерованих абзаців.
1. Моя програмна мета:
залучити до використання інструментів електронної демократії 25 000 000 українських користувачів Інтернету.
Це надасть можливість:
- а) долучитись до керування країною широкому загалу громадян;
- б) спростити виконання важливих для суспільства громадських проектів та ініціатив;
- в) відкрити шляхи до влади новим лідерам та сформувати нову еліту;
- г) спростити впровадження законів про електронні вибори та референдуми;
- д) здійснити перехід від представницької до делегативної демократії через впровадження демократії участі та використання елементів прямої демократії;
- е) сформувати нові горизонтальні зв’язки та нові принципи взаємодії між громадянами України;
- ж) змінити культуру споживання інформації із пасивно-телевізійної до активно-мережевої.
Це надасть можливість:
- а) долучитись до керування країною широкому загалу громадян;
- б) спростити виконання важливих для суспільства громадських проектів та ініціатив;
- в) відкрити шляхи до влади новим лідерам та сформувати нову еліту;
- г) спростити впровадження законів про електронні вибори та референдуми;
- д) здійснити перехід від представницької до делегативної демократії через впровадження демократії участі та використання елементів прямої демократії;
- е) сформувати нові горизонтальні зв’язки та нові принципи взаємодії між громадянами України;
- ж) змінити культуру споживання інформації із пасивно-телевізійної до активно-мережевої.
2. Шляхи реалізації
1. Розробка та впровадження просвітницької інформаційної кампанії щодо інструментів E-dem як інструментів е-участі.
2. Проведення тренінгів, семінарів та практикумів із використання інструментів E-dem за участі представників громадських організацій, що є учасниками коаліції із впровадження E-dem в Україні та Конгресу з розвитку електронної демократії у 100 містах України.
3. Створення центрів E-dem по всієї країні для надання допомоги бажаючим використовувати інструменти E-dem, які будуть надавати експертну підтримку для авторів петицій на етапі формулювання й адвокації, фасилітувати діалог авторів і представників влади, здійснювати моніторинг розгляду і контроль виконання е-петицій, бюджетів участі, електронних громадських обговорень та ін.
4. Лобіювання у ВРУ, КМУ, ОМС законів, рішень та постанов, що були підтримані голосами громадян України на сайтах петицій.
3. Запитання і зауваження щодо мети
Мета: залучити - і це дасть можливість...
А не нагадує чарівний ключик? Ну на поле дурачків? Доступ до Інтернету - тільки можливість. А далі питання: чи ті, що мають доступ, мають ще і досвід, знання для розуміння того, що таке політика і як здійснюється влада? Чому ми все тупцюємо і тупцюємо на місці? Вже і курс впав втричі, і війна почалась, а ми все не можемо зрозуміти, що з нами не так, чому в нас геть не так, як у поляків чи естонців?
Путін винний? Брюсель? Вашингтон? Може ми просто дурні, ненавчені в політиці? Як загал: вибираємо собі ляшків у керманичі і дивуємось, що нема на те ради. От в чому питання для справжніх лідерів нації: де помилка, що треба робити не так, як маємо змінитись?
1а. Повна дурня. 25 мільйонів натиснуть на кнопочки - і настане щастя? А як тільки 10? То не буде ефекту?
1б. Навчання - чудова річ, єдино для нас можливий шлях у щасливе майбутнє. Але не з питань натискання на електронні кнопочки, а з політології взагалі, а партології зокрема. Щоб кожен патріот зрозумів нарешті, що таке ідеологічна партія і що таке олігархічний кольоровий політпроект. І мав відтак гарантію того, що ані Помаранчова революція, ані Майдан більше не пройдуть у олігархів - країну нарешті візьмуть під контроль її громадяни. Не через електронні кнопочки, через надійних, перевірених, притомних депутатів всіх рівнів.
1в. А як натискання на кнопочки тут зарадить справі? Як не змінити щось у наших головах, то і через Інтернет оберемо ляшків.
1г. Успішність виборів залежить не від того, олівцем ставити галочку, кольорові шари кидати до урни чи голосувати Інтернетом. Якість кандидатів критична. Як обирати між тими самими юлями і ляшками - в Інтернеті чи без нього, то результат буде той самий.
1д. Ні, шановні, представницькій демократії альтернативи нема. Пряма не замінює, пряма доповнює представницьку. На Швейцарію не посилайтесь, краще розберіться з її досвідом.
1е. Які саме? На додаток до тих, що є традиційними: контакт в Фейсбуці, належність до одної партії. А тепер що ж буде по-новому?
1ж. Це було б чудово. Але шлях тут - не через під'єднання до Інтернету, це вже є. Тут треба розбиратись з мотивацією, бажанням людей брати чи не брати участь в політичному процесі. Поки що з цим погано: до Інтернету під'єднались, але ляшки залишились при своїх кріслах, нових лідерів від того під'єднання не побільшало.
4. Запитання і зауваження щодо шляхів
2.1 Так у нас таких кампаній вже море - в нас нема демократії як такої, народоправства як казали за часів УНР, а не якихось новітніх режимів її дії. Наведені на початку тексту посилання на дві "платформи" - це що, не працює? Бо не зачіпає головного: якості депутатського корпусу. Люди, що їх ми обираємо (на дільницях сьогодні чи через Інтернет завтра) дбають не про країну, а про свій гаманець.
2.2 Це ж продовження п.2.1. Але навіщо по містах - давайте дистанційно.
2.3 І тут продовження першого пункту: вже тепер тих викладачів,тренерів ми маємо посадити в кожному великому місті і очікувати, коли вони так навчать місцевих натискати на кнопочки, що...
2.4 То без партій таки не можна? Може з них і починати? Долучатись до керування країною не абстрактно, а конкретно: на стадії розробки партійної програми. 25 мільйонів щось петрають в тому, готові? Як бухгалтер з Жмеринки готовий задавати кандидату на міністра економіки фахові питання, то і чудово. Але для того, щоб розмова була конструктивна, вони повинні зустрічатись не на телешоу чи в Ютюбі - на партійних конференціях чи семінарах, де партія напрацьовує власну програму, з якою піде на вибори. А бухгалтер буде слідкувати у Жмеринці, чи тамтешні депутати ретельно виконують програму, у розробці якої він брав участь.
5. Резюме
В презентації пана Дмитра є чудове гасло:
Але як подивитись на Європу, то там це здійснюється хоч і за допомоги кнопочок та Інтернету, але через участь громадян у роботі організацій громадянського суспільства: партій, профспілок, молодіжних чи жіночих, культурних чи спортивних товариств. Депутат має бути під контролем суспільства - от ключ до наших проблем. А що той контроль має бути за допомоги Інтернету більш ефективний, то ніхто не проти. Але ж саме за допомоги, а не замість.
Немає коментарів:
Дописати коментар