Наступний

Так, це про Андрія Садового.

Я коли цей бігборд побачив вперше, то так собі трохи всміхнувся. Зрозуміло, що шансів в пана Андрія небагато, а така собі занадто бадьора заявка на успіх виглядала просто як засіб потішити себе самого.

Аж ось і розвиток: Наступ. Тобто, рекламна концепція кандидата нахиляється в бік військової термінології, фронтів (вже ж був Фронт чи й досі є), звитяг, військової одежі для цивільних людей - ну, відомий антураж. І тут вже не хочеться посміхатись.

Бо я, сказати чесно, все ще сподівавсь, що пан Андрій підніме, так би мовити, в нашому політичному просторі прапор християнської демократії. Чи, може, не прапор, не знаю, як правильно тут сказати. Адже прапори, все ж, так само позивають до борні, перемог, а хіба Христос тому вчить своїх вірних? Ну це з точки зору атеїста, не знаю, може я і не так розумію цю релігію. Не конфесію, підкреслимо, а саме релігію як культурне, цивілізаційне надбання. Хоч ми і говоримо про політику.

Я колись дививсь велике інтерв'ю пана Андрія і все чекав, що він скаже про свої християнсько-демократичні політичні погляди, переконання. Тоді, в тому інтерв'ю. Бо те, що він казав, давало підстави. Але марно. Втім, я цього чекаю і зараз. А тут якийсь "Наступ". Згадали про граблі?

Саме з точки зору рекламної ефективності можна було б згадати пану Андрію про Андрія Первозваного, Андрея Шептицького і запропонувати суспільству Андріївську партію. Звісно, християнсько-демократичну. Замість тої нездалої помочі. Бо проекти себе вже вичерпали. Країні потрібні ідеологічні масові партії: вже годі сваритись і розкидати - треба вже збирати і будувати. А починати треба таки з цінностей, душі, культури, переконань. Кожному за нас. Але лідерам в першу чергу, на то вони і лідери. Чи власники політипроектів?

---

Оце написав, походив-походив, подумав-подумав, а тут  ще рейтинг побачив...

Не хоче пан Андрій (так само як і інші його колеги в тому переліку) жодних перемог, жодних змін, партій, служіння народу (як от я там побачив у рейтингу таку назву). Це суцільне блюзнірство і їх, отих кандидатів, геть не обходить ризик колапсу країни, вони прагнуть в черговому турі політичної гри якихось чергових особистих бонусів. Яких, то вони знають, а нам навіщо, нам розкажуть про щось інше: демократію, Європу, гідність. Бо ми того варті.