Праймеріз

Нове слово в українському політичному лексиконі? Так.

Я почув його тут.

Ну і подумав...

1. Хто такі демократи?

Там по тексту відео згадані саме демократи. Але хто це? Я думаю: націоналісти демократичного крила. А чи не годі вже гратись з тим націоналізмом? Адже він за скоро вже тридцять років так і не зміг зробити нічого путнього. Віддав країну на поталу олігархам під гвалт про порятунок української мови та підступного Путіна. 

Ні, про демократів треба забувати. Це слово годилось тоді, коли були живі партократи. А сьогодні треба вживати вже стандартну єврпейську лексику, адже мова про ліберальні цінності. Так, вони сьогодні спільні для всіх поважних європейських партій - християнських демократів чи консерваторів, соціалістів чи соціал-демократів, лівих, зелених тощо. 

Але то спільне, а що ж відрізняє партії? Ідеологія, політичний світогляд, притаманний саме цій політичній силі, політична позиція, що її поділяють десятки або й сотні тисяч людей, як казати про велику, співмірну з Україною країну. 

А що можна сказати про політичні погляди, переконання наших політиків? Тільки те, що їх просто нема, цих політичних переконань. Відтак, то не політики, а політикани. Вправні солдати політпроектів, яким ідеологія тільки шкодить, від неї стільки незручностей в роботі. Тому краще залишатись просто демократами.

2. Зміна системи?

Ідея непогана. Але яка саме зміна? Віті на Петю?

Чи прем'єра назвати канцлером?

Наші політпроекти жодних планів зміни системи не підтримають. Хіба їм погано? Ні, статки зростають, офшори квітнуть, можна ще трошки похарчитись на цій землі - народ же не проти.

Справжні зміни тій системі можуть заподіяти тільки громадяни. Не просто небайдужі, що їх ми бачимо на відео, а ще і політично свідомі. Себто з власними політичними переконаннями. Так, так, вже згаданими чи то християнськими, а може соціалістичними, але сталими, усвідомленими раз і назавжди. Бо це ж частина особистості. Ну і свідчення певного рівня політичної культури. Як людини, громадянина, так і країни в цілому. В результаті свідомих  дій отих політично активних, об'єднаних у партії. Ні, не політпроекти, а саме партії.

У відео жоден з небайдужих про свої політичні погляди сказати не встиг. Чи й не збирався? Мовляв, я що, я до політики відношення не маю, то їх справа, отих... Ну що мають йти на праймеріз. А я подивлюсь. Отакий небайдужий - найкращий гарант системи, її непереможної міці.

3. Праймеріз

Так, є такий механізм партійного життя. Але ж в рамках одної партії чи руху. Там, де зібрались люди одного політичного світогляду. Готові працювати разом за будь-яких лідерів, що їх обере партія, бо не в лідерах головне - в спільних політичних переконаннях. 

Загалом, чергова хвиля "ініціатив" від організаторів безумовно нагадує ось що. Ну і згаданий неявно новий курс від старої авантюристки.

Система намагається сховати під новими лахами старі потворні і такі впізнавані форми. Має всі можливості.

4. А хто ж це придумав?

Ну є адреса. Але не надто зрозуміла. Втім, побачимо, як підуть справи далі. Адже ми тільки на початку кампанії.

Ну от, побачимо, що нам відповість буревісник нової політичної системи. Поки що невідомий.