Політична ідеологія? Це просто.

Так, так, провокація. Насправді будь-яка ідеологія (соціалізм, лібералізм тощо) - це надто складно.

І це теж провокація. Ідеологія - це складно, але її як елемент партійного будівництва треба опановувати. Тобто, як і все в житті: складно і важко, але як треба - то треба.

Це ми про ті ідеології розмовляли з друзями і, як можна там побачити, осяяла мене певна ідея. Але почнемо здалеку, власне, по порядку, щоб було зрозуміло, як і чому я дійшов певних висновків, зробив певні пропозиції.

1. Дискусійна група

Колись мені здавалось, що для організації вивчення і розвитку певної ідеології для певної групи людей, що займаються в той чи інший спосіб політикою, бракує тільки адекватного електронного формату. Скажімо, сторінка в них є (це зручно для повідомлень), а от групи нема, то нема де зручно обговорювати ці питання. Додамо групу - і буде все в порядку.

Ні, не працює.

2. Науковий центр

Це тут, можна подивитись, що малось на увазі.

3. Школа партактиву

Цей проект пішов далі наукового центру для соціалістів, але так само ілюстративно. Демо-версія, що так і не задихала повноцінним життям. Втім, я задоволений тим, що свою частину роботи виконав: демо-версія теж багато вартує, можна думати про те, чого ж, з яких причин зовні працездатна конструкція таки не була використана практично.

4. Новий старт

4.1 Аргументація

А. Хоч якими невдалими не були попередні спроби, а рухатись далі треба, бо без ідеології и без навчання активу яка може бути партія? 

Б. Завдання цього проекту - не дати готове рішення чи, тим більше, готову систему. Він має сформувати коло зацікавлених осіб і залучити їх до завдання думати на пропоновану тему, шукати шляхи, методи, підходи. Спираючись на вже пропоновані практично.

В. Як ліберал автор не бачить різниці в організації партійного навчання чи наукової роботи соціалістів й консерваторів. То, здається, є передумова, щоб робоча група чи просто група зацікавлених осіб була - як би це назвати - мульти чи полі-ідейна.

Г. Фахівці єдині в думці, що без ідеологічних партій, під керуванням популістських політпроектів Україна зайде в руїну остаточно і, можливо, розвалиться. Цього не знають власники згаданих проектів і з цим треба щось робити. Що саме, не знаю  вже я.

4.2 Пропозиція

А. Ідеологія і програма

Будь-яка політична ідеологія - річ безмежна, нечітко окреслена, для кожного (і це правильно) складається або виглядає по-різному. І не тільки стосовно її складу, а також і взаємовпливу складових, процесу засвоєння і багатьох інших речей.

Втім, є цілком конкретний і відносно невеликий за форматом документ: партійна програма. Що втілює певну ідеологію тут і зараз. Вона має три важливих властивості:

- програму висуває чи ініціює певну її концепцію лідер;

- програма обговорюється в партії на різних її щаблях - науковому, організаційному, особистому, а потім в результаті обговорення і коригування затверджується з'їздом для виконання;

- програма базується на певному ідеологічному фундаменті, який засвоєний і осмислений лідером, і відповідає певному науковому рівню, що визначається кваліфікацією авторського колективу.

Програма принципово і фундаментально відрізняється від рекламного тексту політпроекту. Наявністю цифр, кількісних характеристик згадуваних явищ, процесів, показників розвитку.

Б. Кадрове забезпечення

Ідеологію в її програмній частині формують науковці, що співробітничають з партією з ідеологічних мотивів. Вони можуть бути науковими керівниками певних напрямків роботи або членами робочих груп.

В. Ідеологія і навчання

Не можна уявити собі симпатика, члена партії, активіста, що не прочитав і не осмислив певний набір книжок. Дотичних як базовій ідеології взагалі, так і конкретній поточній партійній програмі зокрема.

Для симпатика - невеликий і гарантовано зрозумілий, дохідливий. 

Для члена партії - за якоюсь градацією рекомендованих і факультативних джерел.

Для активіста - за поширеним переліком.

Важливим сучасним ресурсом політичного навчання є дистанційний режим. Наприклад, початкове, для християнських демократів чи лібералів. Або Політчитанка.

Г. Зверху донизу чи знизу догори

Йдеться про формування чи будівництво наукової і навчальної партійної системи. Починаючи з кадрового складу. Видається, що це має бути тільки шлях зверху, але як бути, коли в країні нема ані ідеологічних партій, ані ідеологічно визначених лідерів, що мали б закликати науковців до роботи в партійній системі? 

Залишається піти знизу, спираючись на громадянську відповідальність науковців, що мають відчувати абсолютну потребу країни саме в науковому підході до управління державою в рамках партійних механізмів. Апарат уряду і парламенту не можуть бути заміною для партійної наукової роботи в рамках певної політичної ідеології.

Волонтерський призов? Так, на наукову службу. З подальшою самоорганізацією. Що тут неможливого?

---

Обговорення почалось моментально:

І мало несподіване продовження.