Прагматичний націоналізм

Так, мав можливість фундаментально вникнути в пропозиції Олександра Савченка саме з такою загальною темою. Вражень багато і про них тут. Але то, так би мовити, зауваження на полях. А є ще і додаткова порція, навздогін.

Кто в домике живет?

В домике, который хочет построить Александр Вилкул.

А вот сообщение. А в нем такой фрагмент:

Мою Программу уже поддержали глава партии "Сильная Украина" Светлана Фабрикант (Svitlana Fabrikant), лидер партии "Христианские социалисты" Михаил Добкин, руководитель исполкома общественного движения "Партия мира" Максим Гольдарб, лидер партии «Наши» Евгений Мураев.

Нужно познакомиться с Сильной Украиной? Ну и христианскими социалистами тоже. Общественное движение Пария мира или партия Наши - известные проекты (возможно, конечно, они совсем не то, чем кажутся, но про первых двух участников объединения пока известно еще меньше. Нужно наверстать.

Анатолій Гриценко: від альфи до омеги

Альфа була на початку кампанії, називалась демократична опозиція.

А омега виглядає так:

Тут текст, а тут відео. Я не дививсь, огидно пересвідчитись, що україножери таки живі, діють, хочуть керувати державою. Бо ж на кого спрямовані оті плани? На українців в Донбасі, що їх Президентом хоче стати пан Анатолій. Дива...

Втім, можна пересвідчитись, що таки ідеологія формує порядок денний, бачення світу й напрямок руху. А як пан Анатолій націоналіст, про що він, звісно, казати не хоче електорату (наполягає на чесності), то от воно і вилізає на світ божий: більше вбивати. Ліберальні націоналісти (націонал-демократи) заперечать, мовляв, націоналізм може бути і не радикальним. Я погоджусь, може. В цьому сенсі, звісно, радикальний націоналіст ближче до комуніста: вбиваймо буржуїв - чим більше, тим ближче обітована країна загального щастя. Мало їм крові.

Як справи, ЄвроУкраїна?

Це щодо пропозиції, яку було сформульовано тут.

Цікаво ж, як її сприйме товариство?

Мрії збуваються?

Я ось про що. І ще про це.

Ну от, бачте, минуло кілька місяців - і будь ласка...

Щоправда... Нема ж документу. І незрозуміло, чи йдеться про об'єднання політсил у нову партію чи щось менш масштабне. Ну, так би сказати, хоч і політичне, але особисте.

Але як мрії збуваються чи починають збуватись, то, може, треба активніше мріяти, сприяти, допомагати? От, наприклад, щось запропонувати, начерк нової партії?

"Свобода" - це націонал-ліберали?

Мабуть всі знають, що Свобода - це націоналісти. Але ж назва, як подумати, вказує на певний потяг партії до лібералізму? Тоді її політичний напрямок треба визначити як націонал-лібералізм? Чи ліберал-націоналізм?

А в чому, власне, справа, що треба отак плутатись? Та от читав інтерв'ю  пана Руслана Кошулинського. І про це замисливсь.

Кластер Галицької партії?

Партійний. Комунікаційний. Ну всі ж кажуть, що телебачення не дають партійцям. То може кластер зарадить?

Українська галицька партія почала роботу щодо цього сучасного інструменту.

А може ще хтось?