Раніше ми могли почитати аналіз і пропозиції пана Віталія, а тепер вже слухаєм і дивимось.
Я побачив схожість на інший канал, бо в мене колега систематично дивиться і потім розповіда. Я той інший не дивлюсь - навіщо - а оцей новий свого знайомого по Фейсбуку один раз подививсь. Але розповідати колезі не буду, бо як на мене, то почуте не надто переконливо. А чому саме спробуємо розібратись.
1. Про суспільну дискусію
Хто ж проти. Але щоб дискусія була плідною і продуктивною вона має бути якась цілеспрямована, організована, так же? Відповідно до рівня проблем, про які йдеться, така поважна дискусія не може відбуватись між паном Віталієм і паном Євгеном (за участі ще сотні а може тисячі слухачів чи глядачів - "аляшустер"). Це дискусія навколо партійної програми, системного і великого документу, що містить всі (!) важливі для суспільства розділи і формується для того, щоб її виконувати. Не можна не згадати і про те, що розділ економічний мають обговорювати (при всій повазі до пана Віталія) економісти, а ЖКГ - будівельники, ну і так далі. То виходить, що запрошення телефонувати, писати, дискутувати - фікція, профанація, випускання пари?
2. Про наші партії
Ну всі вже все знають про наші партії. Достеменно. Чому пан Віталій, затаврувавши їх вже в котрий раз як "олігархічні", не згадав простого і цілком коректного визначення "кадрові"? І не нагадав, що Європою порядкують партії іншого типу: масові й ідеологічні. Християнські демократи (може під назвою консерваторів чи республіканців) і соціалісти (вони ж соціал-демократи). Відповідно, поки слухачі сидять і слухають, а відтак не рушають в бік побудови тих самих масових ідеологічних партій, жодного шансу поміняти щось в нашій політиці нема.
Добре відомий і корінь проблеми, він, на жаль, не в олігархах - їх у нас вистачає. Нема іншого: відповідального, політично свідомого (а іншими словами політично визначеного) громадянина. Без нього країна не відбудеться. Якою б не була писана Конституція. Політичний процес за демократичного устрою має бути наповненим змістом через участь саме громадян, а не найманців по майданах і радах. Не треба бути членом партії, але треба розуміти, що таке політика і мати політичні переконання. І не чекати від влади за радянською традицією подарунків своєму терплячому народу - їх не буде.
3. Решта
... виглядає другорядно. Ну якось не критично. Бо в сказаному паном Віталієм є, мабуть, багато корисного, вірного, справедливого, але ж все це значення не має, бо йде в ефір чи зимове небо, губиться в ньому і жодного зрушення в тих сферах не викликає. Як видається.
Втім, подальша розмова принесла певні несподіванки. По-перше, з'ясувалось, що пан Віталій не проти мата (отакої!) у своєму форумі. І по-друге, знайшлось ще одне джерело ідей республіканізму (про що ми говорили вже раніше, хоча і без відгуку з боку республіканців, вони тут дуже схожі на націоналістів). Так ось, це сторінка КРУ (не Контрольно-ревізійне управління, а Конституційна Республіка Україна). Ну треба вникнути, може й дійсно тут республіканізм більш зрозуміло представлений.
Я побачив схожість на інший канал, бо в мене колега систематично дивиться і потім розповіда. Я той інший не дивлюсь - навіщо - а оцей новий свого знайомого по Фейсбуку один раз подививсь. Але розповідати колезі не буду, бо як на мене, то почуте не надто переконливо. А чому саме спробуємо розібратись.
1. Про суспільну дискусію
Хто ж проти. Але щоб дискусія була плідною і продуктивною вона має бути якась цілеспрямована, організована, так же? Відповідно до рівня проблем, про які йдеться, така поважна дискусія не може відбуватись між паном Віталієм і паном Євгеном (за участі ще сотні а може тисячі слухачів чи глядачів - "аляшустер"). Це дискусія навколо партійної програми, системного і великого документу, що містить всі (!) важливі для суспільства розділи і формується для того, щоб її виконувати. Не можна не згадати і про те, що розділ економічний мають обговорювати (при всій повазі до пана Віталія) економісти, а ЖКГ - будівельники, ну і так далі. То виходить, що запрошення телефонувати, писати, дискутувати - фікція, профанація, випускання пари?
2. Про наші партії
Ну всі вже все знають про наші партії. Достеменно. Чому пан Віталій, затаврувавши їх вже в котрий раз як "олігархічні", не згадав простого і цілком коректного визначення "кадрові"? І не нагадав, що Європою порядкують партії іншого типу: масові й ідеологічні. Християнські демократи (може під назвою консерваторів чи республіканців) і соціалісти (вони ж соціал-демократи). Відповідно, поки слухачі сидять і слухають, а відтак не рушають в бік побудови тих самих масових ідеологічних партій, жодного шансу поміняти щось в нашій політиці нема.
Добре відомий і корінь проблеми, він, на жаль, не в олігархах - їх у нас вистачає. Нема іншого: відповідального, політично свідомого (а іншими словами політично визначеного) громадянина. Без нього країна не відбудеться. Якою б не була писана Конституція. Політичний процес за демократичного устрою має бути наповненим змістом через участь саме громадян, а не найманців по майданах і радах. Не треба бути членом партії, але треба розуміти, що таке політика і мати політичні переконання. І не чекати від влади за радянською традицією подарунків своєму терплячому народу - їх не буде.
3. Решта
... виглядає другорядно. Ну якось не критично. Бо в сказаному паном Віталієм є, мабуть, багато корисного, вірного, справедливого, але ж все це значення не має, бо йде в ефір чи зимове небо, губиться в ньому і жодного зрушення в тих сферах не викликає. Як видається.
Втім, подальша розмова принесла певні несподіванки. По-перше, з'ясувалось, що пан Віталій не проти мата (отакої!) у своєму форумі. І по-друге, знайшлось ще одне джерело ідей республіканізму (про що ми говорили вже раніше, хоча і без відгуку з боку республіканців, вони тут дуже схожі на націоналістів). Так ось, це сторінка КРУ (не Контрольно-ревізійне управління, а Конституційна Республіка Україна). Ну треба вникнути, може й дійсно тут республіканізм більш зрозуміло представлений.
Немає коментарів:
Дописати коментар