суботу, 30 березня 2019 р.

Анатолій Гриценко: від альфи до омеги

Альфа була на початку кампанії, називалась демократична опозиція.

А омега виглядає так:


Тут текст, а тут відео. Я не дививсь, огидно пересвідчитись, що україножери таки живі, діють, хочуть керувати державою. Бо ж на кого спрямовані оті плани? На українців в Донбасі, що їх Президентом хоче стати пан Анатолій. Дива...

Втім, можна пересвідчитись, що таки ідеологія формує порядок денний, бачення світу й напрямок руху. А як пан Анатолій націоналіст, про що він, звісно, казати не хоче електорату (наполягає на чесності), то от воно і вилізає на світ божий: більше вбивати. Ліберальні націоналісти (націонал-демократи) заперечать, мовляв, націоналізм може бути і не радикальним. Я погоджусь, може. В цьому сенсі, звісно, радикальний націоналіст ближче до комуніста: вбиваймо буржуїв - чим більше, тим ближче обітована країна загального щастя. Мало їм крові.

вівторок, 12 березня 2019 р.

Мрії збуваються?

Я ось про що. І ще про це.

Ну от, бачте, минуло кілька місяців - і будь ласка...

Щоправда... Нема ж документу. І незрозуміло, чи йдеться про об'єднання політсил у нову партію чи щось менш масштабне. Ну, так би сказати, хоч і політичне, але особисте.

Але як мрії збуваються чи починають збуватись, то, може, треба активніше мріяти, сприяти, допомагати? От, наприклад, щось запропонувати, начерк нової партії?