Володимир Зеленський

Познайомились завдяки Гордону: перша, друга і третя частини приязної розмови двох приятелів. В результаті є враження, що з президентством - це не жарт, і також що у пана Мураєва з'явивсь чи то партнер, а може конкурент.

Втім, це ще тільки якісь перші начерки політичного обличчя, нічого конкретного, тільки враження від попереднього знайомства. Ну побачимо, як воно буде далі.

Головне політичне шоу?

Це я дививсь на ЗІКу таку передачу. І багато чого цікавого для себе почув. Бо давно вже не дививсь телевізор. Ні, намагавсь раніше щось зрозуміти і побачити нові риси в роботі наших нових же каналів. Мабуть, не зовсім таки марно, бо зараз підступаюсь до ЗІКу з розумінням того, що все складніше, ніж видається. Але не будемо поспішати.

Отже, що я почув на тій передачі нового і за що їй подяка, бо це ж перша справа ЗМІ - донести до глядача нову інформацію. Тепер знаю, що в нас є християнські соціалісти, що 5.10 - то не прикол, а серйозна таки справа з лібералізацією податків. Ще дізнавсь, що пан Юрій Михальчишин більше не свободовець, а пані Інна не ліберал, тільки юрист. Ці теми, як кому цікаво, я розглянув окремо, а зараз про Головне шоу конкретно і про канал ЗІК опосередковано.

У мене є мрія.

Це от щойно з'ясувалось. Надійшло чергове повідомлення з табору "синіх". Знов якесь непорозуміння між прибічниками Юрія Бойка і Олександра Вілкула. І тут я зрозумів, що в мене є мрія.

Я бачу згаданих двох політиків, а біля них ще Вадима Зіновьевича і Інну Германівну. Мабуть ще і пана Новінського, він останнім часом до мене звертається з бігбордів. Ще Євгена Мураєва. І вся ця компанія каже в один голос:

Наступний

Так, це про Андрія Садового.

Я коли цей бігборд побачив вперше, то так собі трохи всміхнувся. Зрозуміло, що шансів в пана Андрія небагато, а така собі занадто бадьора заявка на успіх виглядала просто як засіб потішити себе самого.

Аж ось і розвиток: Наступ. Тобто, рекламна концепція кандидата нахиляється в бік військової термінології, фронтів (вже ж був Фронт чи й досі є), звитяг, військової одежі для цивільних людей - ну, відомий антураж. І тут вже не хочеться посміхатись.

Вожді і лідери

Колега Ольга Сівцова в одній розмові сказала:

Olga Sivtsova Роль вождя никто не отменял! И он должен быть мудрым. Политика - это совсем не то, во что выродилась государственная деятельность сегодня. Сегодня каждый идиот - активист, а вождей маловато.

Я з цього приводу пригадав старі публікації про вождізм як такий та його приклади в нашому політикумі. Втім, посилання не надто стабільно працюють, то я дублюю перший текст (з невеличкими коригуваннями).

Центризму не щастить

Бо от була вже третя спроба, а і та не вдалась.

Читав програму Наших. Враження таке, що про ідеологію забули. А казав, казав лідер, що, мовляв, наша партия центристська. Це, звісно, питання смаку, але таки здається, що про ідеологію забули.

Ну це не страшно, буде нагода дописати. Є пропозиція.

Фейсбук бдит

Заблокировал материал о последней речи Сталина.

Зачем? Почему? Ну разве скажет. Пожаловался какой-то националист. Или наоборот - сталинист. А какая разница, вообще-то...

Но потом "отлипло"... То ли бан был временный, то ли мои жалобы оказали воздействие - не знаю. Фейсбук же ничего не объясняет. Великий и молчаливый.

Український центризм - нова спроба

Так, дійсно, це чергове намагання окреслити ідеологію, що її можна було б вважати саме українським центризмом. На порозі четвертого десятку існування нашої держави.

От перша. Це часи партії "Центр".

От друга. Вона пов'язана з партією "За життя".

От третя. Це вже "Наші".

Переглянувши ці тексти, можна помітити, що першій спробі бракує конкретики щодо планів, пропонованих суспільству.

Друга не позначила стосунки з наявними політичними ідеологіями, відомими в Європі, в яких позичено базові цінності.

А третя саме в ідеологічному відношенні на надто виразно прописана. То може зліпити докупи? Щоб побачити, нарешті, отой центризм у дії.

Море, море, соціальне...

Назву матеріалу можна проспівати. Ну була така пісня: море, море, світ безмежний... Чи щось таке. Але можна і не співати, а просто погодитись, що соціальні мережі - то дійсно море. Яке треба досліджувати як от тут. Чи тут. Навіщо два посилання? А це буде сюрприз.

Згаданий матеріал дуже корисний і важливий, авторці подяка, а на підтримку чи в розвиток можна зауважити про таке.

Александр Вилкул

Я пока вчитывался в материалы о Романе Бессмертном, а это же дело долгое, занимает несколько дней, так вот, по нескольку раз в день разглядывал на бигбордах портрет Александра Вилкула и его слоган "Выбор есть".

Теперь могу считать для себя вопрос закрытым. Посмотрел, что предлагает пан Александр. Не убедил он меня. То есть Вики более трезво смотрит на вещи. Хоть и безо всяких там эмоциональных видеокадров.

Конечно, это квалифицированный менеджер, она умеет зарабатывать деньги для себя и владельца бизнеса. Но это не политик. Помните историю с двухкомнатной квартирой Леха Качинского? Вот это политик. Он думает не о деньгах и заводах, активах и налогах, он думает о народе и своем служении этому народу. Это нормально для любого военного, милиционера или работника городского, областного управления образования, охраны здоровья или жилищно-коммунального хозяйства.

Мы ведь уже одного бизнесмена выбрали. Совсем недавно.

Панове Роман і Анатолій, центризм та ХДС

Химерна назва? Атож, втім, хіба не саме таким є наше політичне життя?

Це я до того, що останнім часом дехто з наших політиків в очах тих чи інших виборців виглядає (а може хоче виглядати) саме центристом. Ну, знаєте, не якимось таким ідеологічно обмеженим, зашореним чи закоснілим а сучасним, прогресивно-... Ні, не прогресивно-соціалістичним, а просто прогресивно-прогресивним. Може центристом?

То я і згадав тут про панів Романа, Анатолія, а також і про центризм.

Роман Безсмертний?

Я, звісно, чув, що пан Роман йде у Президенти. Тільки не міг собі уявити, що така постать може когось привабити. Та ще й з моїх добрих знайомих. Що зовсім не є людьми ненавченими, недосвідченими чи несвідомими. Отже, треба познайомитись з паном Романом знову? Як ми це вже зробили раніше з паном Гриценком і його новою командою.

Почнемо з його наукової діяльності (кандидат чи доктор?). Який її результат? Три відповіді: від науковців, вчителів історії, ну и ще одного аналогічного форуму. З цим ясно. Тоді ходімо знайомитись з політиком старої школи в новому інтер'єрі. Ну то він був в команді, а тепер лідер.

Що таке український центризм?

Це колись я написав для Політико. Почувши від одного пана, що його партія є саме центристська.

(Пропозиція для партії Центр)

Віддай м'яча супернику?

Це гумористичний рецепт для футболіста, який не знає, що робити з м'ячем. Так, віддай супернику і нав'яжи боротьбу.

Я от щойно зрозумів, що це ж формула наших націоналістів. Вони віддають владу олігархам і нав'язують тій владі боротьбу. З корупцією. З неефективністю. З окремими рішеннями чи персонами, що виявляються не гідними посад. Аби була боротьба і можна було відчувати себе гідно. Бо патріот не може бути поза боротьбою. А взяти владу і просто зробити все як треба? Без боротьби.

Політичний консалтинг

Я ось про що, від такої організації.

Побачив випадково, записавсь, одержав певні враження.

По-перше, це не освітній проект, що орієнтований на поширення в суспільстві знань. Безоплатне для громадянина, що тих знань прагне.

Це проект комерційний. Що орієнтований на надання консультаційних послуг політпроектам. За гроші.

По-друге, побачив знайомі обличчя. Віктор Андрусів. Катерина Одарченко. Познайомтесь з ними і ви - власні враження не замінити чужими коментарями.

... потім ще й з колцентру зателефонували, мовляв чудові ж умови. То чи принесе проект гроші його команді невідомо, а що вже витратили певну кількість - то факт.

Дюверже в українському інтер'єрі

Взявся перечитати Дюверже, і знов зустрівши у передмові згадку про кризу партій, заглянув в наш УкрНет – що там про це?

Будь ласка:  от що про це каже Владислав Сердюк. А от на що від дає відповідь: Віктор Андрусів. Останнього можна почути і живцем.

Ну дуже багато чого видається в тих текстах не надто акуратно сформульованим. Треба розібратись? Під науковим керівництвом метра.

Читаємо Левка Лук'яненка

Читаємо по різних форумах: з соціалістами і республіканцями, в теоретичному форумі і партклубі, навіть там, де еволюціонує свідомість. Може вийде розмова. То буде найкращий спомин про ветерана і найкращий для нього знак поваги.

Ні, погоджуватись з усім, що він написав, не треба, але в кого ж маємо навчатись, де шукати відповідей на запитання, що залишаються? В національних лідерів, до яких пан Левко належав безумовно і беззастережно. І то має робити кожен, виходячи із своєї підготовки і свого бачення ситуації. Зрозуміло, науковець і побачить більше і скаже краще. Але кожен громадянин, хто цікавиться політикою, має читати, думати, сперечатись - це, між іншим, один з наказів нам від пана Левка.

Праймеріз

Нове слово в українському політичному лексиконі? Так.

Я почув його тут.

Ну і подумав...

Антипроантінівський мухарчик

Во славу Ісуса Христа,

в ім'я Справедливості силою Солідарності,

осяяні Свободою,

будуймо Україну.

Мухарчик - новий літературний формат.
Антипро - діалектичне мерехтіння, характерне для подій реального життя, коли щось виявляється то добрим - то поганим, то подобається - то викликає відразу, то...

Джерело натхнення.

Позапартійне реформування освіти

Пропоноване відомим фахівцем.

1215

Ми завжди згадуємо Грецію як батьківщину демократії. Втім, демократія за ці часи здолала великий шлях змін, розвитку. І є тут важливі віхи. Як от 1215 рік.

Докладніше далі. І не забуваймо: демократія - це процес, як в її застосуванні, так і у власному розвитку. У часі, у просторі.

Демократична опозиція

... постала на доповнення до Опоблоку. Про це можна дізнатись от з цього запису.

Більше, мабуть, можна побачити на Фейсбуці у Анатолія Гриценка, Дмитра Добродомова і Єгора Фірсова.

Ну і на сайтах чи на форумах Громадянської позиції (сайт, ФБ-сторінка, група), Народного контролю (сайт, ФБ-сторінка, група) та Альтернативи (сайту нема, ФБ-сторінка, форум). Це на сьогодні, але в перспективі Батьківщина, Самопоміч, Демальянс, інші сили. Запрошені, а вже чи відгукнуться...

Все, що було сказано на зустрічі про наявну владу, можна тільки вітати і підтримувати. Втім, це ж говориться всіма і всюди, але для того, щоб ту владу змінити чи замінити, треба мати конструктив, а тут є суттєві зауваження.

Партії нового покоління. Додаток

Ми говорили нещодавно про партії нового покоління, які побачив в своїй публікації Тарас Плахтій. Але одне питання відклали на потім. Стосовно прикладів використання пропонованої методики.

Сьогодні до нього повертаємось. А як хто забув трохи, про що йдеться, то може освіжити в пам'яті статтю.

Партії нового покоління

Про своє бачення цих партій розповів Тарас Плахтій. Ну а я уважно прочитав, зробив зауваження і поставив по різних форумах, де питання, мені здається, буде когось цікавити, а відтак можна буде с користю для наших партій про це поговорити. Втім, запросив ще і деяких знайомих персонально.

Тепер подивимось, чи так станеться, чи така дискусія відбудеться.

Нові лідери: Дмитро Лубкін

Що із себе уявляє проект, вже згаданий раніше, краще зрозуміти, як познайомитись з одним із його учасників. Це мій добрий знайомий в рамках проблематики електронної демократії Дмитро Лубкін.

Ось що він пропонує в рамках свого проекту:

Нові лідери від старих батьків нації

Мається на увазі широкомасштабний (як оцінити кількість учасників або гіпотетично вкладені гроші) проект Нові лідери.

А старих діячів, що добре відомі ще з часів Ющенка, можна побачити на сусідній сторінці. Побачити і дізнатись від них, чому ж цей проект такий добрий, які вигоди він обіцяє Україні. Але тут головне не згадувати про старі чи минулі чудесні проекти, які якось розчинились у повітрі. Але ж воно в результаті вже так насичено в нас духом демократії, поступу, гідності (до речі), що може вже й годі?

Втім, суть проекту можна побачити в п.3.2.2 Правил.

Вороги України. Абетка патріота

Джерело (часто-густо не спрацьовує): http://politiko.ua/blogpost119190

Україна має ворогів. Патріотизм – то міра практичної дії кожного з нас задля їх поборення.

Англія. 1873р. Консерватори

Все предварительные выборы были в пользу
консерваторов. Дизраэли тщательно подготовлял изби­
рательную кампанию. Уже задолго до нее каждый из­
бирательный округ наметил в кандидаты консерватора.
В Уайтхолле было учреждено нечто вроде центрального
бюро консервативной партии, где постоянный директор
и главари партии вели запись всех избирательных
округов, уже представивших кандидатов или собирав­
шихся их представить. В каждом городе должна была
быть организована ассоциация консерваторов, в которой
были бы представлены все классы общества. В особенно­
сти стремились привлечь рабочих. Дизраэли сам сле­
дил за тем, чтобы эта работа всюду выполнялась.
---
Отак працювали - навчаймося.

"День" рушив у вибори

Так, в притаманний для ЗМІ спосіб. Анонсована серія публікацій відповідної тематики.

Втім, той анонс можна розділити на дві частини: ту, що стосується самої ідеї такої серії, а також власне текст Антоніни Колодій.

Першу частину ми віднесемо до відповідної Фейсбук-групи, що належить газеті, а от другу розглянемо тут. Приєднуйтесь.

Культура і політика

Ні, йдеться не про мегатруд якогось видатного філософа. Мається на увазі проблема, що всі, мабуть, погодяться з таким її визначенням: наші політики катастрофічно далекі від розуміння того, що таке культура, яке її місце в житті суспільства, як можна і треба (бо інакше нічого путнього не вийде) підходити до проблем культури, які зрештою є  отим самим-самим важливим і головним коренем, який... Ну, не будемо заглиблюватись.

Я чого про це згадав. Побачив супер цікавий курс. Спочатку зрадів, а потім засмутився, бо курс - от біда - закрито. Потім ще більше зрадів, бо курс не зачинено навіки, а тільки не модернізацію (!). І дуже скоро - будемо сподіватись - він знову запрацює і можна буде подивитись, вникнути, поговорити про нашу культуру з фахівцями. Бо читати книжки це одне (ви прочитали підручник?), а обговорювати конкретні наші проблеми - це інше. Раніше не дуже вдавалось, як сказати чесно. Культурологи, мені здається, менш контактні, ніж науковці інших кафедр. Дуже в цьому схожі на бібліотекарів. А інтерес же до питань культури великий. Але то тема безмежна, повернімося до наших справ.

Побачив, кажу, той курс, зацікавився, а далі був чудовий сюрприз.

Дуглас Норт і українські республіканці

Ви, може, не знаєте, але українські пенсіонери починають знайомитись з Дугласом Нортом. Ті, звісно, які раніше про цього видатного вченого нічого не знали.

Але там на посиланні можна знайти не тільки про пенсіонерів, а ще й про науковців. Бо є пропозиція саме до них. А поки вчені думають, я зроблю нову. Тепер вже до республіканців - і то зовсім не випадково. 

Справа в тому, що сама ідея навчального курсу за матеріалами Дуглса Норта народились в республіканському середовищі.Теодор Дяків, Ірина Сінчалова, Роман Семчишин, Тімур Коптелов (хоч список можна і продовжити) - з цими колегами ми багато говорили про ці питання в форумі УРП. І Дугласа Норта згадували. Побіжно. Тоді я і подумав, а чи не варто було заглибитись? Так і народився курс.

Але тепер можна йти далі? Я хотів би аби ми разом зі згаданими колегами (в першу чергу, але не виключно) подумали над двома конкретними питаннями. Разом але нарізно. Що я маю на увазі зараз побачите.