Ексін-Україна: квартальний звіт №1

Ексін - то скорочення від "екстрактивність - інклюзивність". Про книжку, в якій розглянуті ці поняття тут: http://partocrat.blogspot.com/2016/09/blog-post_29.html

А квартальний звіт, бо вже саме три місяці нашій електронній читацькій конференції, що присвячена тим поняттям. Про конференцію тут: http://partocrat.blogspot.com/2016/09/blog-post_82.html

Ну а сама розмова відбувається у Фейсбук-групі: https://www.facebook.com/groups/ukrexin/?fref=ts. Вже три місяці. От про це і йдеться.

З партійного життя популістів-націоналістів

Австрійських. Але не надто від нас віддалених з цілого ряду причин.

Про події розповіли Антон Трояновски | The Wall Street Journal та Клаус Панеди, Роберт Лой | KronenZeitung

Цікаві тексти. Вони тут у нас представлені для тих, хто не любить ходити на посилання.

Республіканізм

Не знаєте, що це таке? І я не знаю, але цікаво. 

Один мій знайомий долучився. Раніше він був у русі Народний суверенітет, а тепер дивиться з надією у бік республіканізму. То давайте розбиратись, не ХІХ сторіччя на дворі, коли жандарми не давали прогресивним ідеям поширюватись в масах. Зараз Гуглю тільки свисни - мигом нариє цілу купу інформації, правда читати і розбиратись треба як завжди було від давніх греків. Але інформації для роздумів багато. От в ній і знайдемо все, що треба. А хто що, може, додасть, тому завчасно подяка.

Модерний український націоналізм

Розмовляли з колегами про різні проблеми нашого політичного простору (див. https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=312407679146303&id=100011312205064 ) і я написав, що наш націоналізм сьогодні не має ані лідерів, ані платформи.

А потім подумав: як я про тих лідерів і платформу нічого не знаю, то це ж не означає, що їх нема у природі. Може вони є, а я просто про те нічого не знаю? Треба виправляти ситуацію.

Україна: від екстрактивності до інклюзивності

Досить химерну назву я придумав для публікації? Так, згоден, але інакше було не можна, бо саме ці два слова, і саме в послідовності "від і до" є центральною темою подальшої розмови.

Концепція читацької е-конференції

Вчитуючись у одну цікаву книжку, не міг не думати про те, що її треба обговорювати і обговорювати саме у пошуку практичного використання викладених там ідей. Спочатку у колі тих, що питанням щиро цікавляться. Це для початку, а вже надалі як вдасться.

Формат читацької е-конференції тут, звісно, пасує якнайкраще. То не зволікаймо, а формуймо Фейсбук-групу і берімося до праці.

Що пропонує Фукуяма Україні

Ми вже мали нагоду послухати професора Френсіса Фукуяму (див. http://edemsem29vrs.blogspot.com/2016/09/blog-post.html#more ).

Тепер можемо і прочитати щось на зразок резюме, тез чи дорожньої карти, що підсумовують роботу професора зі своїми слухачами у Католицькому університеті. Цей коротенький текст можна побачити на цьому посиланні: https://www.facebook.com/spm.ucu.edu.ua/photos/a.931484416882034.1073741828.929691047061371/1225464200817386/?type=3&theater  А можна прочитати також тут і зараз. Вже з певними супутніми міркуваннями. Що мають на меті пошук шляхів практичного впровадження порад фахівця. Дійсно, що маємо робити в руслі пропонованої ним схеми?

Націоналісти посунули Ангелу Меркель

Саме так подавалась очікувана новина: програш партії християнських демократів новим націоналістам з АфД на місцевих виборах. Ну, коли йшлось про те, що там показує соціологія у якості прогнозу. І от сталося...

Але як придивитись уважніше (це тут: http://www.dw.com/en/germanys-spd-holds-mecklenburg-western-pomerania-populist-afd-second/a-19526230?maca=en-rss-en-top-1022-xml-mrss ), то можна помітити і інші факти. Соціалісти 30.6%, АфД 20.8%, християни Ангели Меркель 19%. Так, існує певна динаміка, регіональні відмінності і особливості кожної конкретної ситуації. Але в межах стабільної двопартійної системи. Варто це мати на увазі.

Етика і партія

Зацитую з однієї роботи Юрія Шведи:

Етичні принципи партійної діяльності. 

Партійна діяльність є важливою сферою політичною діяльності,
яка регулюється в тому числі й нормами моралі. Політична етика висуває такі вимоги до політичних партій
та їхніх лідерів, членів: 

Цікава книжка

Ось вона:  https://drive.google.com/file/d/0BxXYRfo_CqawYXpMb3NhTkZnTEU/view?usp=drivesdk

Як вона до мене потрапила, розповідати не буду, трохи заплутана історія, мені самому не зовсім зрозуміла. Втім, розповісти, а вірніше показати щось цікаве у зв'язку з тою книжкою можу.

Дві карти, дві карти!

Ні, не три, а саме дві. Три були гральні, дві в нас дорожні. Як збудувати в Україні сучасну партію? Не знаєте, а є люди, що пропонують певний план.

Про це і поговоримо.

Маніфест двопартійності

Українська історія знає жахливе слово: руїна. Воно раз у раз, а тепер все частіше виринає з пам'яті, коли думаєш про нашу країну, її сьогодення і майбутнє. Ні в кого нема жодних сумнівів, що наша глибока суспільна  криза корениться у галузі політичній. І навіть конкретніше: у діяльності чи бездіяльності наших партій. Їх називають недолугими, але це невірно. Навпаки, вони дуже вправні і корисні, тільки не для народу, а для своїх хазяїв. То чи є в нас майбутнє? Чи можемо ми збудувати нормальну партійну систему, яка б працювала не на окремих заможних громадян, а саме на країну, її народ?

Соцмережі як поле партійної роботи

Чи антипартійної? Чому так? А от погляньте: http://longread.strana.ua/territoriya_botov

Ну, звісно, які можуть бути дискусії у такому середовищі! Але вони потрібні, ті дискусії. Як перший крок ідеологічної консолідації однодумців, формування якогось протопартійного середовища. Надалі, коли вже партія є, то вона може тримати свої форуми захищеними від ботів.

Захищеними? Це як? Ну, треба подумати, не так все погано, як придивитись уважніше і згадати, що загалом форуми є підконтрольними адмінам. Що мають ловити мишей. Чи то ботів.

Дзеркало тижня

Була цікава публікація шановного автора, Олександра Пасхавера.
Ось вона: Море хвилюється

Звісно, там є і коменти. І, треба сказати, що вони не вилучаються редактором чи модератором. Це добре. Але ж і вихлоп від такої дискусії, як можна цей комплект постів назвати дискусією, невисокий. Так, користі від такої дискусії небагато, треба визнати. А що робити?

Друга серія

Співробітництво з газетою "День" виявилось таким самим, як і будь-яке співробітництво з українськими гуманітаріями. Вони слухають, не заперечують, не йдуть, але і нічого не роблять. Звісно, це обмежене враження. Обмежене соцмережами, де я і набираюсь цих вражень. Про це далі буде вже докладніше, а зараз по нові враження від наших ЗМІ, зокрема "Обозу".

Це тут: http://politiko.ua/blogpost133056

Щоправда, інші сайти, куди я ту пропозицію передав, зробили так само: мовчки.