Це гумористичний рецепт для футболіста, який не знає, що робити з м'ячем. Так, віддай супернику і нав'яжи боротьбу.
Я от щойно зрозумів, що це ж формула наших націоналістів. Вони віддають владу олігархам і нав'язують тій владі боротьбу. З корупцією. З неефективністю. З окремими рішеннями чи персонами, що виявляються не гідними посад. Аби була боротьба і можна було відчувати себе гідно. Бо патріот не може бути поза боротьбою. А взяти владу і просто зробити все як треба? Без боротьби.
О, це важке питання. Щоб взяти владу, треба мати кадри. Освічені. І досвідчені. Звідки вони в націоналістів? Справа не тільки в тому, що притомних економістів, інженерів або науковців з націоналістичними переконаннями знайти не просто. Націоналізм в принципі орієнтований на боротьбу і повалення ворогів, а не на спокійну ефективну роботу з побудови нового суспільства і його держави. Будувати націю? Так вона ж існує від самої давньої Русі, що її будувати! Тільки славити.
І потім, вожді. Націоналізм заперечує демократію, він орієнтований на ніцшеанство в донцовському розливі. То вожді, звісно, хочуть мати тільки підлеглих, працювати в команді вони не можуть. Так само рядові бійці - вони чекають команд. Що робити, де активно впроваджувати, кого активно поборювати. Думати? Читати? То для ліберастів, справжнім патріотам нема чого думати, вони діють, виконують накази.
І як же це чудово підходить для олігарха, що замислився про досягнення деяких політичних цілей. Вручив вождю булаву зеленого кольору - і горя не знає, жодних запитань стосовно того, що і як. Тільки кого і коли.
Єдине, що націоналізм пропонує в конструктивному сенсі, це українізація. Від російської ж мови все наше горе і біда. Як її викорінити в Україні? Тут донедавна не було рішення. Аж ось знайшлось: перевести всі перші класи на українську - це ж просто? А то!
А як влада і школа не впораються, то нав'язати їм боротьбу!
Я от щойно зрозумів, що це ж формула наших націоналістів. Вони віддають владу олігархам і нав'язують тій владі боротьбу. З корупцією. З неефективністю. З окремими рішеннями чи персонами, що виявляються не гідними посад. Аби була боротьба і можна було відчувати себе гідно. Бо патріот не може бути поза боротьбою. А взяти владу і просто зробити все як треба? Без боротьби.
О, це важке питання. Щоб взяти владу, треба мати кадри. Освічені. І досвідчені. Звідки вони в націоналістів? Справа не тільки в тому, що притомних економістів, інженерів або науковців з націоналістичними переконаннями знайти не просто. Націоналізм в принципі орієнтований на боротьбу і повалення ворогів, а не на спокійну ефективну роботу з побудови нового суспільства і його держави. Будувати націю? Так вона ж існує від самої давньої Русі, що її будувати! Тільки славити.
І потім, вожді. Націоналізм заперечує демократію, він орієнтований на ніцшеанство в донцовському розливі. То вожді, звісно, хочуть мати тільки підлеглих, працювати в команді вони не можуть. Так само рядові бійці - вони чекають команд. Що робити, де активно впроваджувати, кого активно поборювати. Думати? Читати? То для ліберастів, справжнім патріотам нема чого думати, вони діють, виконують накази.
І як же це чудово підходить для олігарха, що замислився про досягнення деяких політичних цілей. Вручив вождю булаву зеленого кольору - і горя не знає, жодних запитань стосовно того, що і як. Тільки кого і коли.
Єдине, що націоналізм пропонує в конструктивному сенсі, це українізація. Від російської ж мови все наше горе і біда. Як її викорінити в Україні? Тут донедавна не було рішення. Аж ось знайшлось: перевести всі перші класи на українську - це ж просто? А то!
А як влада і школа не впораються, то нав'язати їм боротьбу!
Класова природа суспільства нікуди не поділася. І класова теорія як і раніше актуальна. Тільки неабияк змінилася класова структура суспільства. В результаті деіндустріалізації пролетаріат більше не є гегемоном і рушійною силою суспільства. Селянство фактично зникло через масову міграцію в міста. Через загальну освіту і зміни структури економіки нині переважає нижчий середній клас: його особливості - непродуктивна праця, зайнятість в сфері послуг, малого і середнього бізнесу, забезпеченість на рівні задоволення базових потреб, переконаність, що вони гідні жити краще (мем - Революція гідності на Україні). Цей клас називається: дрібна буржуазія. Вона переважає. Звідси всі характерні для неї риси: націоналізм (аж до підтримки фашизму); індивідуалізм; схильність до впливу технологій і пропаганди., невдоволення будь-якою владою і заздрість.
ВідповістиВидалити