"Свобода" - це націонал-ліберали?

Мабуть всі знають, що Свобода - це націоналісти. Але ж назва, як подумати, вказує на певний потяг партії до лібералізму? Тоді її політичний напрямок треба визначити як націонал-лібералізм? Чи ліберал-націоналізм?

А в чому, власне, справа, що треба отак плутатись? Та от читав інтерв'ю  пана Руслана Кошулинського. І про це замисливсь.

1. Преамбула

... буде графічною. Ну майже. Згадаймо для початку, що в ідеологічному просторі існують дві виразні, зрозумілі для всіх ідеології: націоналізм і лібералізм. І є люди, що однозначно визнають себе саме націоналістами чи лібералами у чистому вигляді. Себто справжніми, щирими, однозначними прихильниками тої чи іншої доктрини. Це дві точки відліку:

націоналісти <=> ліберали

Але є і інші громадяни, що мають певні проміжні погляди. Націоналісти, що симпатизують лібералізму. Ліберали, що співчувають націоналізму. Логічно буде, як ми намалюємо тепер трохи складніший фрагмент політичного спектру:

{націоналісти=>ліберальні} <=> {національні<=ліберали}

Втім, тепер, щоб картина була більш реалістична, маємо врівноважити середовище націоналістів та лібералів якимось балансом, він з точки зору ідеологій, мабуть, буде виглядати так:

{радикальні<=націоналісти=>ліберальні} <=> {національні<=ліберали=>соціальні}

Дійсно, серед націоналістів внутрішнім лібералам, що високо ставлять права людини і заперечують насилля як недемократичний метод ведення політичної боротьби, протистоять ті, що сповідують революційні, насильницькі методи в обороні інтересів нації. Але ж серед лібералів не може бути радикалів? Так, тут розділення за іншою ознакою. Як є серед лібералів такі, що вважають більш важливими питання етнічні, культурні, то їм опонують прибічники уваги до питань соціальних: заробітної плати, умов праці, пенсій тощо. Зрозуміло, така схема є приблизною, далеко не охоплює всіх можливих варіантів. Але вона може стати нам в допомозі для прояснення ідеологічних питань щодо ВО Свобода.

Але тепер ще філологічна вправа, щоб вже не мати жодних непорозумінь. Націонал-ліберал - це передовсім ліберал. Але національного відтінку чи забарвлення. А от ліберал-націоналіст - це таки націоналіст, але з ліберального флангу. Принагідно запитаємо: як думаєте, наші численні націонал-демократи помаранчового кольору - це націонал-ліберали чи ліберал-націоналісти? Бо, зауважте, "демократичної" ідеології як такої не існує.

І на цьому підготовку завершено, берімося вивчати документи свободівців.

2. То якою є ідеологія Свободи?

Так от же конкретна відповідь на сайті: зо основу прийнято книжку... Ярослава Стецька. А ви думали, що Донцова і Бандери? І я так думав. І на ту книжку чомусь нема посилання, але це не проблема. До речі, приємно було побачити, що партія над програмою працює: була стара редакція, з'явилась нова. Хоч назва залишилась: захист українців. То партія етнічна? А захищати від кого? Від влади, так здається.

Але, стривайте, починаються непорозуміння: соціал-національна (до речі, не націоналістична) була, а стала яка? Соціал-націоналізм в назві зняли, замінили на Свободу, але ж про ліберал-націоналізм не сказано? Чи націонал-лібералізм. От подумайте, аби була "Вільна нація" чи щось подібне, то питання не виникало б взагалі. Абсолютно зрозуміло. Але Свобода - це ж чистий лібералізм (як, скажімо, Солідарність - соціалізм).

Читання книжки Ярослава Стецька питання не прояснює, а ще більше ускладнює. Бо абсолютно виразно можна побачити в тих текстах коли не ідеологію як таку (от порівняймо з Донцовим, Марксом чи демо-християнами), то виразні прикмети націоналізму революційного, радикального, а у жодному разі не ліберального. То як тоді розуміти згадку в назві про свободу, вже після читання? Вже тепер більш логічним виглядає не "Вільна нація", а щось про радикально-націоналістичну чи революційну ідеологію.

Чи це важливо взагалі? Ну от скільки в нас партій з такими умовно-абстрактними назвами, що їх не варто і згадувати. Так, але ж то проекти, а не ідеологічні партії. А Свобода наполягає на тому, що в неї є ідеологія, націоналістична.

То тоді маємо зауважити: назва для такої партії і чітке визначення власної ідеології - то далеко не дрібниця. Поки що Свобода тут ясності на досягла, як видається.