Оце перший форум, а от другий, знайти там публікацію, як кому цікаво, можна по фрагменту тексту, що його я тут подаю цілком. Для зручності.
ФІНАЛЬНА ЧАСТИНА АГОНІЇ САМОПРОГОЛОШЕНОЇ «ПАТРІОТИЧНОЇ» ЕЛІТИ
Страшні московські воші, а ще страшніші українські гниди -
Симон ПЕТЛЮРА
Інтелігенція, яка вихована окупаційною владою, є ворогом власного народу - Джавахарлал НЕРУ
Чим більше я читаю заяви та звернення деяких представників так званої і псевдо української еліти, то тим більше вони мені стають схожі на депутатів, які вже давно опинилися за бортом. Мовляв, їм не той, не такий і загалом невдячний народ попався. Ми до народу з усією душею, а вони тут нас не слухають.
Цей плач самопроголошених провідників і це намагання когось у чомусь переконати вже переросло з розряду смішного в ілюзію присутності. І це все з ознаками самонавіювання у власній величі. Тільки ви озвучите протилежну думку, як ця псевдоеліта обливає вас лайном і називає таким словами, що соромно навіть у думках думати. Багатьох з них я знаю особисто і давно, але вони себе нарешті проявили остаточно. Єдине, про що вони думають - це як повернути собі цей вплив і спробувати нашими ногами організувати майдан. Бо самі вони цього нездатні зробити і від того найбільше плюються на усі сторони. Мовляв, людям пороблено.
Чому я це пишу? Та тому, що мене особисто так останнім часом обливають брудом, що це вже доволі часто переходить межі добра і зла. І це ті люди, які себе бачать та вважають месіями українськості. І це саме ці люди, які мені писали, що у нас на Майдані нічого не вийде і щоб ми поверталися працювати. Але зате у них усіх великі фотографії у вишиванках і десь обов'язково у Карпатах.
Мені часто пишуть - не звертай на них увагу, а я і не звертав, поки це вже не перейшло на дуже глибокі образи. Я і надалі не буду реагувати, ну можливо деколи. Але мушу їм це сказати. Перш ніж ви подумаєте вилити на мене своє лайно, то задумайтеся, що таке саме хтось і колись казатиме про вас. І я дуже сумніваюся, що ви витримаєте такий тиск. Я все-таки за професією журналіст, не знаю чи добрий, але з досить великим досвідом. І саме тому все це вже переживав і ті всі образи давно наслухався. Але чим більше ви мене поливаєте, тим я стаю сильнішим.
Все у нас буде добре. Але дуже добре, що тепер без вас, тобто без псевдоеліти. І вам ніколи не зрозуміти нас і значення нашого головного гасла на Революції Гідності «Разом і до кінця».
СЛАВА УКРАЇНІ !
---
Пропозиція для пана Андрія
Такі тексти не можна ставити в Фейсбуці, вони гідні кращої долі. А саме якоїсь персональної колонки, блогу. Може саме такого, де ми зараз. Може ось такого. Подумайте, пане Андрію, як Ви журналіст, то чудово розумієте, що у Фейсбуці ваш текст прост не буде працювати. Ні, його хтось побачить, прочитає один раз і може не надто уважно, але саме працювати довго і плідно він не буде.
Немає коментарів:
Дописати коментар