Україна: від екстрактивності до інклюзивності

Досить химерну назву я придумав для публікації? Так, згоден, але інакше було не можна, бо саме ці два слова, і саме в послідовності "від і до" є центральною темою подальшої розмови.



А починалась все так: прочитав схвальний відгук пані Антоніни Колодій на книжку, що переклав пан Олександр Дем'янчук. ( Daron Acemoglu, James A. Robinson. WHY NATIONS FAIL. The Origins of Power, Prosperity, and Poverty) Книжка, треба сказати, дуже популярна і високо оцінена різними людьми.

Ну хіба можна пропустити таку нагоду? Взявся читати, і дуже скоро відчув, що ця книжка надзвичайно актуальна для України. Бо ж всі знаємо: нема нічого більш практичного за хорошу теорію. А теорія в тій книжці видається і актуальною, і міцною, і, що мабуть найголовніше, конче потрібною Україні саме для вирішення практичних завдань розвитку.

Але про це далі, а зараз про те, як переробити викладену в книжці теорію (Україна там згадується тільки у складі СРСР) в практичні рекомендації саме для нас? Ну зрозуміло: за допомоги читацької е-конференції: http://partocrat.blogspot.com/2016/09/blog-post_82.html ,  а зараз до вражень від читання. Вони викладені тезово, а почасти і просто у вигляді запитань, на які в мене нема відповіді. В надії на те, що подальша робота, обговорення тих вражень дадуть змогу їх поширити, конкретизувати чи дати якісь відповіді. А може ті тези хтось використає іншим чином, теж буде корисно. І до діла:

1. Де ми?

Як погодитись з термінологією, запропонованою авторами, то перше питання, що його маємо вирішити: де знаходиться Україна в цій екстрактивно - інклюзивній системі координат?

Моя відповідь: формально, юридично і в повідомленнях наших пафосних ЗМІ є всі ознаки інклюзивності, а фактично маємо чистої води екстрактивність. Докладніше тут: http://partocrat.blogspot.com/2016/06/blog-post_9.html


2. Специфікація інклюзивних інститутів

Як ми кажемо про брак якихось інклюзивних інститутів (нас же саме вони цікавлять в найбільшій мірі), то чи можемо подати їх перелік? Ну, звісно, без визначення пріоритетів чи відносної ваги, зачущості і без претензій на вичерпність, а нехай і начерком для початку. Але ж можна про щось казати конкретно?

2.1 Економіка

2.1.1 Приватна власність на землю

2.1.2 Реєстр земельних ділянок

2.1.3 Реєстр майнових прав

2.1.4 Реєстр нерухомості

2.1.5 ...

...

2.2 Політика

2.2.1 Двопартійна політична система

2.2.2 Наявність в політичному спектрі масових ідеологічних партій, зокрема соціалістичної і християнсько-демократичної

2.2.3 Прозорі партійні фінанси

2.2.4 ...

...

3. Коаліція

Про коаліцію ми вже нещодавно чули від професора Френсіса Фукуями (див. http://partocrat.blogspot.com/2016/09/blog-post_6.html#more ) І знов цілком виразно засвідчені два рівні: власне політичний у вигляді парламентського союзу партій і суспільний, громадський. Цей останній трактується як широка (і ефективна) підтримка руху від екстрактивності до інклюзивності певними категоріями громадян, певними складовими громадянського суспільства. Підкреслимо: організованими, бо саме наявність організації відрізняє сучасне громадянське суспільство, що прагне і виборює інклюзивність, від, скажімо, радянського народу, єдиного в підтримці рідної компартії.

4. Межа

Як ми вже знаємо від авторів книжки, окремі громадяни і навіть складові громадянського суспільства можуть бути прибічниками наявної (кучмівської, екстрактивної) політичної системи, то як це визначити?

4.1 Громадяни

Людина без політичних поглядів, переконань, що діє у політичному чи громадському просторі, сприяє зміцненню як окремих екстрактивних інститутів, так і системи в цілому. Той, хто має політичні переконання, каже про це вголос, сприяє укріпленню інклюзивних інститутів.

4.2 Громадянське суспільство

Громадська організація, що не може чітко і прозоро показати своїх лідерів, їхні артикульовані політичні позиції з конкретних питань розвитку суспільства, дискусії членів спільноти, що торкаються організаційних питань чи змісту статутної діяльності, сприяє укріпленню наявної екстрактивної системи.

5. Війна

Чи АТО. Як поглянути з точки зору авторів, то виходить, що маємо справу зовсім не з міжнаціональним конфліктом чи громадянською війною. Змістом конфлікту є боротьба кланів за доступ до екстрактивного ресурсу. А всі ті ідеологічні міфи - "фашисти", "путінці" - то димова завіса для гарматного м'яса, що має гинути за грошовий інтерес олігархів.

6. Централізована функція держави

... або іншими словами: законність, правова... ні, вже не культура, а елементарне відчуття постійної небезбеки на вулиці, під стінами парламенту або в приміщенні телеканалу.

Як повернутись до спокою і впевненості у наших правоохоронних органах? Без цього жодного руху до інклюзивності бути не може.