Шкільна газета в євросолідарному контексті

О, це може бути цікаво, але для початку про Шкільну газету. Баштанську і Вознесенську.

Подивились? Ну тепер про деталі.

Не хочеться кидати цю справу. А в чому причина невдач? Може, в політичній несвідомості тих миколаївських педагогів і учнів? Може, потрібні для цієї справи інші люди. Саме політично свідомі. Ну і організовані. Партійні? Це ж можливо...

От, до прикладу, Європейська солідарність. В неї і молодіжна організація є. І на Миколаївщині так само: дорослі і молодь. Ну все солідно так, по-справжньому. Треба спробувати сформулювати пропозицію.

Отже, що пропонується?

1. Шкільна газета

Спроби активізувати, оживити роботу наших шкіл в цьому напрямку (див. на посиланнях) успіху не мали. Незважаючи на те, що цілком зрозуміла велика користь від активної сучасної шкільної газети. Тим більше, що і концепція НУШ і напрацювання науковців, педагогів-новаторів створили для цього чудову методичну базу.

Що ж заважає? Видається, що справа у рішучості, психологічній готовності до інновацій, започаткуванню нової справи. Може, ЄС тут знайде для себе поле дуже продуктивної діяльності? Починаючи від кожної конкретної школи.

2. Шкільний кластер

Коли ми сьогодні кажемо про шкільну газету як інституцію, то звісно, маємо на увазі не паперовий, а електронний варіант. А тут вступає в силу розуміння про так званий кластер, в якому багатьом школам бракує важливого елементу: Фейсбук-сторінки. От її приклад. 

Відтак питання про запуск шкільної газети може і, мабуть, повинно розглядатись саме в такому контексті. Тоді запуск власне газети може бути таким собі локомотивом розвитку всього шкільного кластеру. Або каталізатором процесу. Завдяки активному місцевому елементу, але в рамках партійного проекту.

3. Кластер ОТГ

Але як ми вже почали про Фейсбук-сторінку школи, то чого ж не зачепити питання сторінки ОТГ? От один приклад, а от інший. Зверніть увагу, на сторінці ОТГ зі Львівщини є групи закладів освіти, відчуваєте зв'язок з п.2? Дійсно, цілком можливо, що саме школи, запустивши в себе сучасні ефективні сторінки, можуть допомогти в цьому процесі і своїм громадам. А чого ж ні? Школа має навчати сучасним інформаційним технологіям не тільки дітей, але і дорослих, так же? Спочатку батьків учнів - вона в цьому дуже зацікавлена, це вимога НУШ, а далі вже і всіх мешканців громади.

А партійні групи на сторінці ОТГ - це ж місцеві організації? Що починають працювати з виборцем не тоді, коли стартувала чергова кампанія, а задовго до цього моменту. Просто живуть і працюють поруч. Сучасно, ефективно.

4. І що вони вам сказали?

Ну, про педагогів вже знаємо: промовчали. Тепер берімося за партійців. Це депутати та наявні у згаданих ФБ-форумах активісти, що подають пости, пов'язані з темою школи, журналістики, ІТ.

На жаль, в Комітеті Верховної Ради з питань освіти нема представників ЄС, ну то я зробив заміну на інші партії, може їм цікаво: Наталія Піпа і Інна Совсун. А в обласній раді є Володимир Вовк. 

Доросла сторінка ЄС підказала про Романа Рудика і Максима Саврасова, що мають відношення до школи чи навчання. А на молодіжній сторінці ці теми не згадувались. 

Миколаївська сторінка познайомила з Михайлом Талпою, а молодіжна знов якось себе в темі не проявила. Ну нічого страшного - як інтерес буде, то відповідні люди знайдуться.

Ну а по сторінках запрошення до обговорення цього тексту поки що не поставив. Не запрошував на нараду чи семінар - як вдасться поговорити із згаданими депутатами й активістами, то назва себе проявить. А як не вдасться, то навіщо тоді назва?

Отже, 20.08 запросив до розмови згаданих колег.

22.8 тут 14 переглядів, але ніхто з запрошених не відгукнувся. Ну тоді сьогодні ставимо повідомлення по сторінках.

24.8 маємо 24 перегляди і жодної реакції. Відтак стало ясно, що сторінки ніхто не розглядає як канал обміну інформацією, засіб зворотного зв'язку з аудиторією. Що дозволяє, звісно, зробити певні висновки щодо організації партійної роботи.

Але не тільки висновки, далі буде.